Музей української хати

Головна » Музей української хати   
     
 
 
 
     З давніх-давен українці вважали хату матеріальним і духовним і осереддям сім'ї, родинним вогнищем, місцем перебування душ і предків — охоронців від темних сил. З огляду на значення, якого надавали люди своєму житлу, місце для майбутньої хати ретельно вибирали. Споконвіку хата була у великій повазі.
    Світлиця—чиста, світла, парадна кімната в хаті.
 
 
 
    Піч служить українському селянинові тричі: для опалення житла і як тепле спальне місце, для приготування їжі, випікання хліба.
 
 
    За піччю ставили дерев’яний поміст (піл) для спання або ліжко. Під ним зберігалися хатні речі. Над полом вішали колиску для дітей.
 
 
   Там ще Були жердки (горизонтально підвішена чи прилаштована перекладина), на якиих висів одяг.
 
 
   Дерев’яну лаву біля столу прикрашали домотканими ряднами, килимами.
  
 
   У куті, де сходяться лавки, - найпочесніше місце—покуть (куток, розміщений по діагоналі від печі). 
 
 
   Там стояв стіл, застелений скатертиною.Там же вішали ікони, клали біляних пучки цілющих квітів і зілля. Ікони прикрашали вишитими рушниками.
  З давніх часів важливою річчю в хаті була скриня. В ній зберігали родинні реліквії, тобто пам’ятні речі, на згадку про батьків.
 
 
  З давніх—давен в Україні найпоширеніший хатній посуд—це глиняні глечики, горщики, макітри, миски, дерев’яні ложки.
 
 
 
 
 
 
 

  

 Козацька коляда (відео, mp4)     скачати